АМБAРНІ ШКІДНИКИ — комахи, їх лялечки та гризуни, які пошкоджують ЛРС під час її зберігання. Дослідження на чистоту, зокрема на відсутність А.ш., обов’язково проводять під час прийому ЛРС та щороку при її зберіганні. До найбільш небезпечних А.ш. належать амбарні кліщі ряду акариморфних (Acarіformes, відомо 70 видів); серед найбільш поширених — борошняний кліщ (Tyroglyphus farіnae L.), волосатий кліщ (Glycyphagus destructor Schrank), кліщ хижий (Cheyletus eruditus Schrank), кліщ сухофруктовий (Carpoglyphus lactіs L.). Це невеликі павукоподібні комахи розміром 0,2–0,5 мм, майже непомітні неозброєним оком. За рік можуть дати до 10 поколінь. При вологості повітря нижче 13% і T <12 °С вони не розвиваються. З жуків небезпечні хлібний точильник (Stegobіum panіcea L.), який пошкоджує корені і залишає у ходах павутину, лялечки і личинки; комірний довгоносик (Calandra granaria L.), рисовий довгоносик (C. oryzae L.) пошкоджують зерно; хрущаки (Tembrio L.) з родини чорнокрилих жуків (Melasomata) — різну сировину. Плоди та ягоди пошкоджують переважно личинки метеликів і міль: амбарна (Tіnea granella L.), яблунева (Hyponomeuta malinella L.), тминна (Depressaria nervosa L.) та ін.
Наявність А.ш. визначають в аналітичній пробі ЛРС, призначеній для ідентифікації та встановлення подрібненості й вмісту домішок. ЛРС просівають через сито з розміром отворів 0,5 мм. У залишках на ситі неозброєним оком і за допомогою лупи визначають наявність молі, точильника, їх лялечок та ін. Просів перевіряють на наявність кліщів. Кількість виявлених А.ш. перераховують на 1 кг ЛРС та визначають ступінь її пошкодження: I — в 1 кг ЛРС знайдено не більше 20 кліщів або не більше 5 особин молі чи інших шкідників; II — в 1 кг ЛРС понад 20 кліщів, що вільно рухаються і не утворюють єдину колонію, або 6–10 особин молі чи інших шкідників; III — багато кліщів утворюють єдину повстяну масу, їх рух ускладнений або більше 10 особин молі в 1 кг ЛРС.
Приміщення і ЛРС, в якій знайдені А.ш., піддають дезінсекції та дератизації (знищення гризунів). Дезінсекцію складів, звільнених від ЛРС, проводять працівники санітарної служби (СЕС). ЛРС зазвичай обробляють газами або рідинами, які легко випаровуються, в герметичних камерах, а при невеликому обсязі роботи — у шухлядах. Після обкурювання ЛРС провітрюють. В аптеках у місця зберігання ЛРС ставлять відкриті посудини, заповнені хлороформом. ЛРС I ступеня пошкодження можна використовувати в медичній практиці після просіювання через сито з розміром отворів 0,5 мм (якщо виявлено кліщів) або 3 мм (інших шкідників). З ЛРС II, а іноді III ступеня пошкодження у разі необхідності можна екстрагувати діючі речовини.
Государственная Фармакопея СССР. — М., 1987; Справочник по заготовкам лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф. Катина, И.З. Рыбачук и др. — К., 1988.